Паспорт Сокальського району :: 04.02.2013 Карта Сокальського району
Паспорт Сокальського району :: 04.02.2013 ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ПРО
С О К А Л Ь С Ь К И Й Р А Й О Н
Cокальський район розташований в північній частині Львівської області та займає 1573 кв.км. Межує на півночі з Волинською областю, на заході — з Польщею. До складу району входить 106 населених пунктів, серед них 4 міста (Сокаль, Белз, Великі Мости, Угнів), селище міського типу Жвирка та 101 село.
Північна частина району лежить у межах Волинської височини (поверхня — підвищена хвиляста рівнина, розчленована балками), південна — в межах Малого Полісся (низовинна пологохвиляста моренно-зондрова рівнина).
З корисних копалин найбільше поширення має кам’яне вугілля. В заплавах річок Солокії і Болотні є значні поклади торфу. Відкрито запаси газу в районі с. Куличкова. Поширені також родовища будівельних матеріалів — глини, піску.
Чисельність населення району складає 93.8 тис.чол. До ІІ світової війни окрім українців тут мешкали значні громади поляків, євреїв, а також німців.
Люди з”явилися на Сокальщині в епоху пізнього палеоліту. Серед багатьох археологічних культур, відомих у цьому регіоні, найбільш дослідженими є: лійчастого посуду, кулястих амфор, городоцько-здовбицька, лужицька, в якій, зокрема, виділяється ульвівецька локальна група. У ІХ ст. тут проживали слов”янські племена бужан, у першій половині Х ст. волинян, у середині Х ст. ця територія належала до протодержавного об’єднання Червенські міста. В результаті походу Володимира Святославовича 981 р., Сокальщина увійшла до складу Київської Русі. У 1170 р. виникає Белзьке удільне князівство.
Із с.Городище походить найдавніша писемна пам”ятка Львівщини — Кристинопільський апостол (ХІІ ст.).
У 1340 р. Сокальщина на шість з половиною століть потрапляє під владу іноземних держав. У період литовського панування (1340-1377 рр. з перервами), князь Юрій Наримунтович прославився боротьбою з польсько-угорським натиском.
У1387-1462 рр. Сокальщина належала мазовецьким П’ястам, які роздавали землі мазовецькій шляхті, будували католицькі костьоли і вводили польський адміністративно-судовий устрій. У 1462-1772 рр. ця територія входила до складу Белзького воєводства. Вдале географічне розташування регіону на р. Зах.Буг спричинилося до вирощування шляхтою зерна на експорт і максимального підвищення селянських повинностей та панщини, яка сягнула 4 днів на тиждень.
У 1648 і 1655 рр. Сокальщину на короткий час зайняли козацькі загони.
У 1772-1918 рр. територія району перебувала під австрійською владою. З останнього десятиліття ХІХ ст. регіон поступово втягується у процес українського національного відродження, тут виникають численні громадсько-політичні організації: “Просвіта”, “Рідна школа”, “Сокіл”, “Січ” та ін. У часи існування ЗУНР тут були створені 5-а Сокальська і 9-а Угнівська бригади УГА, які до середини травня 1919 р. успішно протистояли полякам.
У міжвоєнний період Сокальщина, поряд із Бережанщиною та Стрийщиною, вважалася найбільш національно свідомим повітом Галичини. У 40-х рр. тут успішно діяли значні загони УПА.
На зламі 80-90-их рр. більшість населення Сокальщини активно підтримала українське національне відродження.
Основними галузями промисловості Сокальського району є видобуток кам”яного вугілля, виробництво меблів, переробка сільськогосподарської продукції, легка промисловість. Значний вплив на господарське життя району має Червоноградський промисловий осередок.
На Сокальщині розташовано Державний історико-краєзнавчий заповідник (м.Белз), Волицький заказник (національного значення), пам’ятка садово-паркового мистецтва (парк у с.Тартакові), 3 пам’ятки природи та 8 заповідних урочищ (всі місцевого значення).
Сокальський район є асоційованим членом Транскордонного об’єднання “Єврорегіон Буг”, до складу якого ввійшли Люблінське воєводство (Польща), Брестська область (Білорусь), Волинська область. Підписано угоди про співробітництво із Томашівським, Грубешівським, Остроленківським повітами та містом Лємборк (Польща).
У регіоні знаходяться цікаві архітектурні пам”ятки. Зокрема, одна із найдавніших українських дерев”яних церков св.Параскеви у Белзі (ХVІІ ст.), ренесансна Миколаївська церква у Сокалі (30-40-і рр. ХVІІ ст. ). Привертають увагу католицькі сакральні пам”ятки: комплекс кляштору бернардинів у Сокалі (1604-1619 рр.), костьоли у Варяжі та Угнові (др.пол. ХVІІ ст.), збудовані архітектором В.Лернатовичем.
Сокальщина славна на видатні імена. З околиць Белза походить Петро Ратенський (др.пол.ХІІІ ст. - 1326) — один з найвидатніших релігійних діячів України, перший Московський Митрополит, на гробі якого російські царі складали присягу, у м.Великі Мости народився Андрій Рачинський (1724-1794) — знаменитий музикант, очолював придворні капели гетьмана К.Розумовського та Російського імператора Петра ІІІ, також знаменитий живописець з с.Ількович Василь Гарасимчук (1880-1944) відомий історик, учень М.Грушевського, в с.Скоморохи — Йосип Штокало (1897-1987) — видатний математик, академік АН України, в с.Тудорковичі — Віктор Матюк (1852-1912) — композитор, греко-католицький священик, автор низки хорових, світських і церковних творів (найпопулярніші “Крилець”, “Веснівка” на сл.М.Шашкевича).
Сокальська земля дала Україні багатьох видатних діячів визвольних змагань. Серед них найбільш відомі: Мирослав Онишкевич (1911 - 1950),
народився в м.Угнові, командир 6-ї військової округи “Сян” УПА; Іван Климів “Легенда” (1909-1942) — народився в с.Сільці, член Центрального Проводу ОУН; Василь Сидор “Шелест” (1911-1949) — народився в с.Спасові, командир УПА - Захід; Дмитро Штикало (1909-1963) — народився в с.Ільковичі, поет, публіцист, визначний діяч ОУН.
Паспорт Сокальського району :: 04.02.2013 КЕРІВНИЙ СКЛАД
Сокальської районної державної адміністрації
№
п/п Прізвище, ім’я, по батькові Займана посада Телефони
Службовий Домашній
1 Пелих Олег Зіновійович Голова райдержадміністрації 7-20-10
2 Задолинна Ірина Романівна Перший заступник голови райдержадміністрації 7-20-37
3 Заступник голови райдержадміністрації
5 Білець Віра Миронівна Керівник апарату 7-20-40
| 
